Глаукома на українській мові

к.м.н. В.П. Еричев

«Глаукома — один із найбільш грізних очних хвороб. Вона не щадить ні новонароджених, ні літніх, але найчастіше уражає які переступили 40-літню межу. Особливу тривогу викликає те що, що кількість хворих глаукомою, яка в усіх країнах світу займає одне з перших місць серед причин сліпоти та інвалідності зору, попри всі зусилля фахівців, впровадження нових препаратів і технологій не знижується, а навіть має тенденцію до зростання.»

Глаукома — многопричинное захворювання очей, основним виявом чого є постійна чи періодичне підвищення внутріочного тиску, через порушення відпливу водянистої вологи (внутріочний рідини) з очі.

Внутриглазная рідина омиває живить структури, позбавлені кровоносних судин, — склоподібне тіло, кришталик, рогову оболонку. У нормі цилиарное тіло (частина судинної оболонки очі) продукує близько двох мм3 вологи на хвилину. І стільки само повинен оттекать по спеціальної дренажної системі, що з пористої діафрагми на покутті передній камери очі й мікроскопічних канальцев, які впадають у дрібні вени. І на того часу, поки приплив відповідає відтоку, підтримується постійний рівень рідини на оці і нормальне внутріочне тиск — 16-26 мм ртутного стовпа.

Вирізняють уроджену і придбану глаукому. Уроджена глаукома трапляється нерідко і лікування (хірургічне) проводять у дитячих відділеннях лікарень в ранньому віці. Найчастіше доводиться зіштовхуватися з первинної открытоугольной глаукомою, яка на початку протікає непомітно в людини (немає погіршення зору, болю, <завіси>) і це у своє чергу призводить до прогресування захворювання, запущеним випадків, коли виникає запитання лише про збереження залишкового зору, а часом зі зняттям больового синдрому, щоб зберегти очей.

У придбаних глаукомах виділяють: вікову (первинну открытоугольную і закрытоугольную глаукому), зазвичай розвивається в людей старше 40-50 років; вона є одним із головних причин невиліковної сліпоти. І вторинну, що з травмами очі й інші захворювання очі або організму (наприклад, цукровий діабет), після перенесених очних операцій (наприклад, катаракти) чи запалень (наприклад, увеит, иридоциклит).

При глаукомі страждають найніжніші структури очі — нервові волокна сітківки і зоровий нерв. При первинної глаукомі місцем порушення відпливу є радужно-роговичный кут (кут передній камери очі), де знаходиться так звана фільтруюча зона очі. Порушення відпливу внутріочний рідини може постати внаслідок блокади шляхів відпливу, наприклад коренем райдужної оболонки і тут спайками. Причиною порушення відпливу то, можливо вроджене порушення (неправильне формування кута передній камери очі), і навіть зміни у самих шляхах відпливу. У окремих випадках підвищення внутріочного тиску може пов’язуватися з надміру розширеною виробленням внутріочний рідини. При вторинної глаукомі причиною порушення відпливу внутріочний рідини може, наприклад, стати скупчення вологи, різноманітних запалення, як наслідок спайки і рубці на оці.

Встановлено спадкова схильність до глаукомі. Також ризик захворювання глаукомою зберігається якщо в них є миопическая рефракція (короткозорість).

Затруднение відпливу внутріочний рідини може тривалий час залишатися компенсованим переважно по рахунок скорочення продукції внутріочний рідини. Однак у стресових ситуаціях рівновагу може легко порушуватися. Через війну стискаються дрібні кровоносні судини, супроводжують киснем й харчуванням зоровий нерв і сітчасту оболонку з її численними паличками і колбочками. Ці найважливіші световоспринимающие і светопроводящие структури очі неспроможні витримувати непомірну тиск, ще й недостатньо «харчуючись». Вони поступово атрофируются, і зір прогресивно знижується. Зазвичай, при глаукомі уражаються обидва ока, проте процес у них часто протікає не одночасно.

Як згадувалося розрізняють закрытоугольную і открытоугольную форми глаукоми. Закрытоугольной формі нерідко відповідає поширене у клінічній практиці назва <застійна> глаукома. З’являються минуще нечіткість зору, нерізкі біль у окружності очей й області скроні, виникають райдужні кола довкруг джерел кольору. Перевтома, стрес або тривала перебування на темряві можуть спровокувати гострий больовий напад, у якому внутріочне тиск може становити 80 мм. рт. ст. і від. У оку з’являється різка біль, зір знижується до світловідчуття, очей гиперемирован (слизова оболонка червоніє), роговиця стає тьмяною, а зіницю розширюється й злегка зеленіє (до речі, саме від цього зеленуватого відтінку хвороба ще незапам’ятні час і отримала свою назву, оскільки у перекладі із грецької «glaucoma» означає «зелена вода»). Приступ може супроводжуватися нудотою, блювотою, головний біль, запамороченням, іноді болю віддають на область серця, під лопатку, до області живота. Приступ може бути слабким, а біль — цілком терпимої, тупий. Але, незалежно від неї інтенсивності будь-який напад залишає незгладимі сліди в тканинах очі — з’являються спайки, зокрема й у розі передній камери, значно утрудняє відтік рідини. Якщо напад не купірувати протягом діб, це можуть призвести до чогось великого необоротному зниження зору, котрий іноді до сліпоти.

Для открытоугольной глаукоми характерно поступове розвиток зорових порушень, які хворий довгий час не помічає, саме тому її часто називають «мовчазної». Лише іноді вранці зір хіба що затуманюється. Але варто порухатися — вмитися, одягтися, і «туман» розсіюється. Буває, розглядаючи лампу, ліхтар поперед очі розпливаються райдужні кола. Але щойно відводиш погляд, вони зникають. Тим часом на відбуваються зміни периферичного полем зору (із боку носа), і навіть збільшується сліпе пятно.Но зайве чекати коли, поступово звужуючи бічне зір, «мовчазна» глаукома змусить дивитися на крізь замкову шпаринку, і потім назавжди закриє і це крихітне отвір.

У кожній клінічної формі виділяють 4 стадії: початкову (I), розвинену (II), далеко зашедшую (III) й термінальну (IV). У стадії глаукоми зору не змінено. За помірного звуження полем зору (до 30-40 від точки фіксації) говорять про розвиненою стадії глаукоми, при вираженому (до 15 від точки фіксації і більше хоча в одному меридіані) — про далеко зашедшей. Прогрессирование захворювання призводить до зниження зору до світловідчуття, та був повної втрати зорової функції (терминальная стадія, чи абсолютна глаукома). Нерідко за цілковитої втрати зорової функції на чільне місце може бути больовий синдром — так звана абсолютна боляща глаукома.

Вторичная глаукома має масу різноманітних форм. Однією з її проявів може бути звані глаукомоциклитические кризи, коли остронаступающее підвищення внутріочного тиску узгоджується з іншими симптомами иридоциклита.

Окремо хочеться виділити глаукому з внутріочним тиском. Труднощі з впровадження діагнозу полягають у сформованих стереотипах, що глаукома — це високе внутріочне тиск. Найчастіше за таких випадках тиск тримається у зоні верхньої межі норми, але кровообіг в нерві різко погіршено і, отже, його функції порушуються. Небезпека її й полягає саме на тому, що вона часто диагносцируется в далеко зашедшей стадії.

Для виявлення глаукоми необхідно подолати офтальмологічне дослідження. Провідна роль у своїй належить даним тонометрии (яку проводять спеціальним тонометром Маклакова). При підозрі на глаукому велике значення мають повторні виміру внутріочного тиску у різний доби.

Лікування будь-якого виду глаукоми спрямоване, передусім, нормалізацію внутріочного тиску. Лікування при первинної открытоугольной глаукомі починається із застосування очних крапель із метою зниження внутріочного тиску. Нині розроблено й представлено у аптечній мережі великий вибір крапель використовуваних при глаукомі. У тому числі виділяють основні групи ті, що знижують продукцію внутріочний рідини й ті які покращують відтік внутріочний рідини. Інколи лікаря доводиться комбінувати препарати між собою.

До поширеним препаратів, що його кращому відтоку внутріочний рідини, ставляться пилокарпин (0,5-6% розчин), карбахолин (0,5-1% розчин), ацеклидин (2-5% розчин), застосовувані як очних крапель до 6 разів у добу, і навіть физостигмина саліцилат (0,25-1% розчин), прозерин (0,5% розчин), які призначають як очних крапель до запланованих 4 разів у добу, армії (0,005-0,01% розчин). Пилокарпин почали застосовувати ще у столітті, але й по сьогодні залишається ефективним в різних формах глаукоми. Лікарі цінують препарат через те, що не викликає небажаних ускладнень, практично добре переноситься і до нього виникає звикання. Пилокарпин діє м’яко, фізіологічно: нікого й щось пригнічуючи, допомагає дренажної системі справлятися своїх обов’язків, покращує фільтрацію рідини знижує внутріочне тиск.

Нині існує цілу групу препаратів (тимолол, битоптик, проксодолол, трусопт) з іншим механізмом дії: вони стримують, придушують продукцію внутріочний рідини, неможливо впливаючи їхньому відтік. Взагалі очі це було б добре, бо, як ми пам’ятаємо, структури, яким волога життєво необхідна. Але із двох лих доводиться вибирати менше. Сьогодні найширше на лікування всіх видів глаукоми застосовують тимолол малеат (0,25-0,5%). Випускають препарат кілька виробників за кордоном, тому й в аптеці може бути зустріти під різними іменами: офтан-тимолол, окупрес, тимоптик, окурил. Добре себе зарекомендував бетаксолол (бетоптик). Він лише стримує продукцію внутріочний рідини, але у якійсь мірі покращує харчування сітківки і зорового нерва, сприяючи збереженню полем зору. Препарат призначають пацієнтам із такими супутніми захворюваннями, як цукровий діабет, бронхіальна астма, некомпенсовані серцево-судинні захворювання. Треба сказати, що це ліки цієї групи хіба що натискають одні й самі «кнопки» механізму, відповідального за регуляцію внутріочного тиску. Тому і не комбінують, а вибирають якусь одну.

При гострому нападі глаукоми, щоб уникнути необоротних порушень зору застосовують, як екстрені препарати, глицерол (суміш гліцерину з такою самою кількістю фруктового соку чи сиропу всередину з розрахунку 1,5 р гліцерину на 1 кг маси тіла), солоні проносні, сернокислую магнезію, які збільшують осмотическое тиск крові. Через війну рідина із усіх тканин, зокрема і порожнин очного яблука, засмоктується у кров’яне русло, і внутріочне тиск швидко знижується.

Коли ви почався сильний напад болю, притаманним лише закрытоугольной форми глаукоми, необхідно відразу ж потрапляє закапати правді в очі краплі, якими лікуєтеся постійно. Якщо це пилокарпин, його капають протягом першої години від початку нападу через кожні 15-20 хвилин, потім щогодини. Тимолол, бетаксолол та інші препарати, які продукцію внутріочний рідини, можна закапати лише одне разів у на самому початку нападу. Одночасно прийміть будь-яке сечогінний, яка є в аптечці. Якщо це диакарб, запийте його содовим розчином (1/2 чайної ложки соди на 1/2 склянки теплою кип’яченою води). Одночасно прийміть будь-яке знеболювальна: анальгін, кетонал. Дополните усе це сернокислой на магнезію, що при котрі страждають закрытоугольной формою глаукоми завжди мусить бути б під руками. Зробіть гарячу ножную ванну і поставте гірчичники на потилицю. Навіть тому разі, коли біль затихне, відпустить, негайно звертайтеся до лікарю, викликайте «швидку». Якщо попри всі вжиті заходи протягом 18-20 годин лікар не зафіксує зниження внутріочного тиску, знадобиться екстрене хірургічне втручання. Не відмовляйтеся від операції! Долю очі вирішують буквально годинник, зволікання загрожує втратами зору, що потім ніякими способами повернути вдасться.

Важливе місце належить методам лікування за використанням лазерів

Нині детально розроблено десятки методик ведення мікрохірургічних операцій при глаукомі. У кожному конкретному випадку хірург вибирає оптимальний варіант, керуючись знанням того якому саме ділянці дренажної системи виникло перешкода. Микрохирургическое втручання малотравматично, зазвичай, дає хороші результати. Тому не витрачайте час на сумніви, не чекайте, поки сітківці і глядачевій нерві розвинуться такі грізні та незворотні зміни, із якими не впорається ні лазер, ні мікрохірургія. Найбільшого поширення набула отримали звані фистулизирующие операції, за яких стінці очного яблука формують канал на відновлення відпливу внутріочний рідини. При закрытоугольной глаукомі показано висічення ділянки райдужної оболонки — иридэктомия; вона, зазвичай, використовується при гострому нападі глаукоми.

При абсолютної болящій глаукомі вдаються до ретробульбарному (в клітковину за очним яблуком) запровадження 96 спирту; застосовують рентгенотерапію, операції оптико-цилиарной нейроэктомии, те що зорового і ресничных нервів, іноді видаляють очей. При вторинної глаукомі лікування спрямовано у першу чергу на основне захворювання.

Перебіг глаукоми великою мірою залежить від вашого життя. Уникайте фізичних і нервових перевантажень. Гранична тяжкість, яку припустимо піднімати, — 10 кг. Перевантаженням вам може бути навіть прополка грядок, коли ви працюєте в нахил. Що б де ви робили — читаєте, чертите, в’яжете, не сидите з нахиленій головою при поганому висвітленні. Питайтесь раціонально відповідно до віку, предпочитайте овочеві страви, рибу, сирі овочі й фрукти, обмежте тварини жири й цукор. Якщо вже ви курець — облиште курити негайно! Нікотин шкідливий для ваших очей. Для дуже важливий хороший сон. Якщо до вас доведеться піти з дому надовго, не забудьте взяти з собою необхідні очні краплі. При закрытоугольной глаукомі протипоказано перебування на темряві, вживання кофеїну і кофеинсодержащих напоїв, лікарських засобів, викликають розширення зіниці (атропіну, скополамина, препаратів беладони та інших.).

Наприкінці слід визнати у тому, що глаукома — захворювання довічне. Навіть якщо взяти проведене лікування дозволяє внутриглазному тиску залишатися на нормальному рівні уже багато років, немає гарантії, що підйоми внутріочного тиску ні повторюватися. Тому, якщо в вас діагностовано глаукома, вам необхідно постійно перебуває під наглядом офтальмолога. Зазвичай періодичність оглядів становить 2-3 місяці, залежно від стадії хвороби.

Badis