Причини та профілактика астигматизму

— Причини виникнення астигматизму в дитини
— Класифікація астигматизму в дітей
— Типові ознаки астигматизму
— Діагностика астигматизму
— Лікування астигматизму в дитини
— Профілактика астигматизму

Астигматизм у дітей представляє собою порушення рефракції зору, причиною якого є зміна сферичної форми кришталика або рогівки ока, що призводить до неправильного заломлення. Це порушення зору зазвичай призводить до зниження зору в дитини, іноді може також викликати мігренеподібний головний біль, запаморочення, та призвести до появи косоокості. Для точної діагностики та встановлення дитині діагнозу астигматизм необхідне обстеження офтальмологом. В процесі обстеження дитячий очний лікар застосовує авто рефрактометр, проводить скіаскопію, встановлює степінь астигматизму використовуючи циліндричні лінзи, комп’ютерну топографію рогівки, кератометрію та загальну перевірку гостроти зору. Для профілактики та корекції астигматизму дітям необхідно носити окуляри або контактні лінзи.

Астигматизм в дитини – це аномальна зміна заломлюючого середовища ока, яка викликає розмитість та погіршення чіткості зображення навколишнього середовища та оточуючих предметів. Слово «астигматизм» походить з латинської мови і в перекладі означає «відсутність фокусу». При астигматизмі, результатом якого є неправильна кривизна рогівки або кришталика, світлові промені, що виходять з певної точки простору, не здатні сфокусуватись в одній точці на сітківці ока, що призводить до розпливчастості та нечіткості зображення предметів. Слід зазначити, що астигматизм в певній степені є майже у всіх дітей та дорослих, однак у більшості випадків (до 90%) він має дуже низьку ступінь, яка є меншою за 1 діоптрію, тому відчутного впливу на гостроту зору він не має. Що стосується тих 10% дітей, у яких астигматизм є значно більшим, їм необхідна спеціальна офтальмологічна корекція. Також необхідно зауважити, що сам по собі астигматизм зустрічається досить рідко і, як правило, він доповнює міопію в дитини або далекозорість.

Причини виникнення астигматизму в дитини

Як свідчить практика, астигматизм у дітей найчастіше є спадковим захворюванням, яке визначається генетично. Це означає, що в дитини завжди має місце вроджена аномалія сферичної форми рогівки або кришталика. Також відомо, що астигматизм високої степені у дітей є типовим симптомом альбінізму, вродженого пігментного ретиніту, або ж алкогольного синдрому плода.

Однак іноді в дітей зустрічається набутий астигматизм, який найчастіше викликаний рубцями рогівки, які виникають після травм ока, перенесених операцій, підвивиху кришталика на фоні розриву цинової зв’язки. Досить часто це порушення зору в дітей є наслідком неправильної будови зубощелепної системи, яка сприяє деформації стінок очниці. Як вже зазначалось, при астигматизмі в дитини часто проявляються супутні порушення та захворювання очей. Це може бути кератоконус, птоз, гіпоплазія язорового нерва або вроджений ністагм.

Отже загальною причиною виникнення астигматизму в дитини є порушення нормальної сферичності рогівки або аномалія кривизни очного кришталика. В результаті такого порушення промені світла, що проходять крізь оптичну систему ока, розсіюються, утворюючи на сітківці більше одного фокусу. Внаслідок такої патології будови ока діти бачать оточуючі предмети розмито, нечітко та спотворено. Через певний час астигматизм у дітей викликає вторинне зниження гостроти зору і призводить до виникнення амбліопії.

Класифікація астигматизму в дітей

Астигматизм в дитини буває патологічний або фізіологічний. При цьому фізіологічним називається астигматизм, що характеризується різницею в заломленні двох головних меридіанів менш ніж на 1 дптр, що не потребує корекції та лікування, оскільки не впливає на гостроту зору. Щодо причини фізіологічного астигматизму в дітей, вона полягає у нерівномірному рості очного яблука під час загального росту. Якщо ж має місце патологічний астигматизм, це означає, що різниця у заломленні є більшою за 1 дптр, що викликає в дитини втрату гостроти зору.

Крім цього в дитячій офтальмології астигматизм класифікується як правильний і неправильний. В свою чергу правильний астигматизм поділяється на ще декілька видів:
— простий гіперметропічний з нормальною рефракцією одного головного меридіану та гіперметропічною рефракцією іншого;
— простий міопічний з нормальною рефракцією одного головного меридіану та міопічною рефракцією другого;
— складний гіперметропічний з гіперметропічною рефракцією обох головних меридіанів, які мають різну степінь вираженості;
— складний міопічний з міопічною рефракцією двох головних меридіанів, що виражені в різній степені;
— змішаний, при якому визначається міопія в одному меридіані та гіперметропія в іншому.

В свою чергу неправильний астигматизм у дітей має типові характерні ознаки:
— стрибкоподібність, тобто, різка зміна рефракції від одного головного меридіана до іншого;
— неперпендикулярність головних меридіанів між собою;
— відрізняється рефракція різних ділянок одного меридіана.

Степінь астигматизму в дитини визначається як різниця рефракції обох головних меридіанів. На основі цього офтальмологи розрізняють у дітей три степені астигматизму:
— слабку (менше 1 дптр);
— середню (від 3 до 6 дптр);
— високу (понад 6 дптр).

Типові ознаки астигматизму

Як свідчить практика, астигматизм у дітей може з’явитись у будь-якому віці. Батьки можуть запідозрити порушення зору в дитини у тому випадку, якщо вона низько схиляє голову та примружує очі, читаючи книжку або розглядаючи зображення. Також діти часто оступаються та спотикаються при ходінні, можуть зачіпати краї меблів, не потрапляти на стіл, кладучи на його поверхню предмети. Іноді дітям при астигматизмі важко сконцентрувати погляд на сторінці книжки, вони відтягують пальцем куточок ока, звужуючи очну щілину, щоб краще розгледіти текст.

У більшості випадків діти з астигматизмом самі скаржаться батькам на поганий зір, нечітке бачення предметів здалеку або навіть поблизу себе, спотворення контурів та форми предметів, швидку стомлюваність очей, відчуття зорового дискомфорту, подразнення очей і головний біль, що є наслідком зорового навантаження. При астигматизмі у дітей двоїться в очах або виникає кілька розмитих контурів предмету. Некорегований астигматизм в дитини іноді викликає сповільнення розвитку зорової системи в цілому, появи амбліопії та косоокості зокрема.

Також необхідно пам’ятати, що діти дуже швидко звикають до погіршення зору, тому очевидні ознаки погіршення рефракції можуть бути зовні непомітними. Щоб вчасно визначити розвиток астигматизму в дитини необхідно періодично відвідувати офтальмолога з метою диспансерного огляду.

Діагностика астигматизму

У більшості випадків діагноз астигматизм встановлюється дітям на другому році життя. При такому порушенні зору дітям потрібно проводити комплексну оцінку зорової функції та стану очей.

Діагностування астигматизму передбачає проведення офтальмоскопії, візометрії, біомікроскопії, офтальмометрії та УЗД очей При цьому вдається визначити наявність супутньої патології і встановити ймовірну причину виникнення астигматизму. Оцінка рефракції виконується методом проведення тіньової проби (скіаскопії) із застосуванням циліндричних та сферичних лінз, кератометрії, авторефрактометрії, комп’ютерної кератотопографії.

Після вичерпного та ґрунтовного обстеження лікар офтальмолог встановлює наявність астигматизму в дитини, його вид та степінь патології.

Лікування астигматизму в дитини

По суті, лікування астигматизму зводиться до корекції, яка здійснюється консервативними методами: виконання рефракційних операцій (так звана лазерна корекція, кератотомія). Однак всі ці методи рекомендовано застосовувати після досягнення дитиною 18-20 років, оскільки в цьому віці зорова система вже є сформованою.

У випадку незначної степені астигматизму, при якій немає гіпермітропії, міопії та інших суб’єктивних симптомів, корекція зору не передбачається. Щодо всіх інших випадків астигматизму в дітей, рекомендується підбір контактних лінз або окулярів.

З метою корекції простого астигматизму дітям підбираються окуляри з циліндричними лінзами, а при змішаному або складному астигматизмі необхідним є підбір сферично-цилінзричних лінз, які поєднують у собі кривизну циліндричного та сферичного скла. НА сьогоднішній день найбільш ефективним та оптимальним способом виправлення астигматизму є контактна корекція, яка виправляє фокусування зображення на поверхні сітківки та покращує гостроту зору. Однак контактні лінзи вимагають дуже делікатного застосування та обережного поводження, включаючи спеціальний догляд та очищення. Це в певній мірі обмежує застосування даного методу для дітей молодшого віку.

Ще одним способом корекції астигматизму в дитини є ортокератологія, яка передбачає застосування жорстких контактних лінз, що нормалізують кривизну рогівки. Такі лінзи потрібно вставляти в очі лише на ніч. Вони найкраще підходять для тих дітей, які категорично відмовляються від використання окулярів та звичайних контактних лінз. Слід також зазначити, що отокератотерапія є ефективною тільки при астигматизмі, яки йне перевищує 1,5 дптр.

Батькам потрібно мати на увазі, що контактні лінзи та окуляри не є лікувальними засобами, вони тільки способом корекції астигматизму в дітей та покращують гостроту зору лише під час їх застосування. Для того, щоб повністю виправити астигматизм, необхідне хірургічне втручання.

Профілактика астигматизму

Вроджений астигматизм характеризується тенденцією зниження протягом першого року життя дитини. При цьому у переважної більшості дітей вже до сьомого року життя степінь астигматизму стабілізується. Якщо не проводиться корекція астигматизму, то з віком патологія може як зменшитись, так і збільшитись. Тому дітям необхідна своєчасна корекція астигматизму, яка сприяє покращенню гостроти зору до повної відмови від застосування окулярів або зменшення сили скла.

Зазвичай діти, у яких виявлений астигматизм середнього або високого степеня, перебувають на амбулаторному обліку в офтальмолога і періодично проходять планове обстеження (мінімум два рази на рік). У зв’язку з поступовим зростанням очей, очному лікарю потрібно постійно змінювати параметри оптики.

Для того, щоб в тій чи іншій степені зменшити ймовірність розвитку астигматизму в дитини, потрібно регулярно виконувати гімнастику для очей, яка зменшує зорове навантаження. Дуже важливі рухливі розваги та ігри під час відпочинку. Зменшують ризик астигматизму заняття плаванням, масаж шийної ділянки, контрастний душ та збалансоване харчування.