Закритокутова глаукома что это
Біль в очах і розпливчастий зір? Можливо у вас закритокутова глаукома. Не полінуйтеся, перевіртесь у лікаря.
Що це таке?
У перекладі з грецької мови глаукома означає «світло-синій» або «блакитний». Терміном «глаукома» сьогодні називають групу захворювань ока, для яких характерне підвищення внутрішньоочного тиску, внаслідок чого розвиваються типові дефекти: зниження зору і атрофія зорового нерва.
Розрізняють відкритокутову і закритокутову глаукому. Найпоширенішою вважається відкритокутова глаукома, якою хворіють понад 90% усіх хворих глаукомою. Назва цієї форми глаукоми обумовлено тим, що райдужно-рогівковий кут відкритий. В силу деяких причин (ще незрозумілих) порушується відтік внутрішньоочної рідини, що призводить до її накопичення і постійного підвищення внутрішньоочного тиску.
Закритокутова глаукома – вкрай рідкісна форма глаукоми, яка найчастіше розвивається при далекозорості, в основному у людей старше 30 років. При закритокутовій формі внутрішньоочний тиск піднімається дуже швидко.
Деякі агенти, що сприяють розширенню зіниці, наприклад, очні краплі і тьмяне світло, можуть спровокувати блокаду циркуляції дренажної рідини райдужної оболонки. При закритокутовій глаукомі очне яблуко швидко твердіє, а раптово виникаючий тиск викликає сильний біль і затуманення зіру.
Можливі причини
До цих пір медики не можуть визначити точну причину розвитку закритокутової глаукоми. Відзначено, що у хворих глаукомою простір в районі кута передньої камери ока (область між рогівкою і райдужною оболонкою), де повинна виводитися рідина, більш вузька, ніж при нормі.
Будьте уважними перед прийомом деяких медикаментів. На сьогоднішній день існує велика кількість лікарських засобів, які підвищують ризик розвитку закритокутової глаукоми. Зокрема, розвитку захворювання сприяють транквілізатори, що застосовуються в лікуванні депресії та інших психічних порушень. Тому уважно читайте інструкції до препарату, і якщо там вказується той факт, що даний препарат підвищує внутрішньоочний тиск, то обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
Симптоми захворювання
Закритокутова форма глаукоми, як правило, супроводжується безліччю різних симптомів. Першими відчуттями хворого при закритокутовій глаукомі є біль різного ступеня в очах, яка супроводжується розмитістю зображення. Хворий бачить райдужні кола навколо джерел світла.
Найчастіше згадані симптоми з’являються при сутінках, в темряві, а після сну вони, як правило, проходять. Якщо деякі з цих симптомів турбують вас, то обов’язково обстежтеся у лікаря на предмет наявності захворювання.
У разі сильного нападу закритокутової глаукоми внутрішньоочний тиск може піднятися достатньо високо, і протриматися протягом декількох годин. При цьому хворий відчуває дуже сильний біль, яка може поширюватися в область брів і скронь. Найчастіше подібні напади відзначаються тільки в одному оці. Уражене око стає червоним, зір помітно погіршується і стає розпливчастим. У деяких випадках хворого турбує нудота і блювота. Такого пацієнта необхідно якомога швидше госпіталізувати до лікарні.
Діагностується закритокутова глаукома, зазвичай, на основі характерної симптоматики та показань тонометра. Нерідко симптомокомплекс при закритокутовій глаукомі створює певні складнощі в постановці правильного діагнозу лікарем. Необхідний диференційний діагноз, що дозволяє виключити наявність у хворого гострого іридоцикліту, гострого нападу вторинної глаукоми, набухаючої катаракти, а також гострого кон’юнктивіту.
Лікування
При гострому нападі закритокутової глаукоми використовуються спеціальні препарати, що зменшують внутрішньоочний тиск. Наприклад, лікар може призначити прийом суміші гліцерину з водою, що усуває напад глаукоми і знижує очний тиск.
На ранній стадії нападу закритокутової глаукоми справитися з недугою допоможуть інгібітори карбоангідрази. Для звуження зіниці, розправлення райдужної оболонки і відкриття каналів відтоку, застосовуються очні краплі на основі пілокарпіну. Для контролю внутрішньоочного тиску застосовуються очні краплі з бета-адреноблокаторами.
Після того, як вдасться впоратися з нападом, зазвичай, лікар призначає домішки всередину інгібіторів карбоангідрази та очні краплі.
Для лікування закритокутової глаукоми застосовуються і хірургічні методики, зокрема, за допомогою лазерної хірургії вдається зробити невеликий отвір в райдужній оболонці, за допомогою якого забезпечується дренаж рідини. За допомогою такої операції вдається запобігти появі наступних нападів, що найчастіше дозволяє вилікувати захворювання. У разі, коли лазерна хірургія не дає очікуваних результатів, то вдаються до операції. Якщо канали є вузькими в обох очах, то, як правило, лікування поширюється відразу на обидва ока, навіть в тому випадку, якщо закритокутова глаукома вражає тільки одне око.
При глаукомі необхідно медикаментозно компенсувати внутрішньоочний тиск, а якщо позитивна динаміка не спостерігається, то вирішується питання про виконання антиглаукомних операції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЧОТИРИ ФАКТИ ПРО ГЛАУКОМУ
КАТАРАКТА
Источник
Патогенез
звуження чи закриття щілин трабекул,
Шлеммова каналу внаслідок ендокринних,
судинних захворювань, таких, як
атеросклероз, гіпертонічна хвороба,
цукровий діабет. Кут передньої камери
(при гоніоскопії) не змінений, широкий,
відкритий може бути пігментований.
Клініка.
Як
правило, глаукома двобічна, але в 80%
асиметрична: на одному оці враження
більше, ніж на другому. Виникає і прогресує
повільно, непомітно для хворого. Перші
ознаки
погіршення гостроти зору, утрата поля
зору. Зовні око має нормальний вигляд,
тільки при біомікроскопії можна знайти
дистрофічні зміни райдужки. Кут передньої
камери нормальних розмірів. Може бути
пігментація трабекул. Перший об’єктивний
симптом
спочатку періодичне, а потім постійне
підвищення ВОТ вище 27,0 мм рт.ст.
Типові зміни ДЗН,
що визначаються офтальмоскопічно.
Перший
прояв
зсув судинного пучка до зовнішнього
краю ДЗН. Далі
розширення фізіологічної екскавації
до краю ДЗН із перегином судин. В останній
стадії
збліднення ДЗН до білувато-сірого
кольору, крайова екскавація.
Перші
зміни зорових функцій хворі, як правило
не помічають, їх знаходять тільки при
обстеженні в офтальмолога. Це: зниження
темнової адаптації; збільшення сліпої
плями; поява парацентральних абсолютних
скотом; звуження периферичних меж поля
зору.
Типове
звуження меж поля зору з назальної
сторони і тільки при значній утраті
поля зору починає падати гострота зору,
порушується центральний зір. Без
лікування процес закінчується необерненою,
повною сліпотою (Vis
=
0).
Закритокутова первинна глаукома
Патогенез
блокада, закриття кута передньої камери
коренем райдужки внаслідок переднього
розташування кришталика і функціонального
блоку зіниці (але не зрощення чи зарощення)
чи внаслідок повного прилягання до
кришталика райдужки.
Клініка
закритокутовій глаукоми.
Скарги на райдужні
кола навколо джерела світла, болі в оці,
періодичні головні болі, поява туману
перед оком вранці, після емоційного
напруження. Насторожує часта зміна
окулярів. Нерідко починається з гострого
нападу глаукоми.
Об’єктивно:
ознаки
венозного застою (розширені епісклеральні
вени
симптом «кобри»);
мілка
передня камера;
при
гоніоскопії
вузький чи закритий кут передньої
камери.
При офтальмоскопії,
тонометрії, дослідженні темнової
адаптації, поля зору, гостроти зору ті
ж зміни, що і при відкритокутовій
глаукомі.
Змішана первинна глаукома
При цій формі
глаукоми є ознаки як відкритокутової,
так і закритокутової форм. Діагноз цієї
форми ставиться, в основному, за даними
гоніоскопії, яка показує, що кут передньої
камери частково закритий, а частково
відкритий.
Стадії первинної
глаукоми
1.
Початкова стадія.
Периферичні
границі поля зору нормальні, але є
розширення сліпої плями, парацентральні
скотоми. Визначається зниження темнової
адаптації, офтальмоскопічно
зсув судинного пучка, розширення
фізіологічної екскавації ДЗН.
2. Розвинена стадія.
Звуження
границь поля зору з носової сторони:
воно менше 55 градусів, але більше 15
градусів. На очному дні
крайова екскавація ДЗН.
3. Глибока стадія.
Звуження
поля зору з носової сторони менш 15
градусів, на очному дні
крайова екскавація, атрофія ДЗН.
4. Термінальна
стадія (абсолютна).
Гострота
зору дорівнює 0, на очному дні
повна атрофія ДЗН із крайовою екскавацією.
В залежності від
рівня ВОТ глаукома може бути:
а) з нормальним
тиском (ВОТ не більше 26,0 мм рт.ст.);
б) з
помірно підвищеним тиском (ВОТ
27,0-32,0 мм рт.ст.);
в) з
високим тиском (ВОТ
33,0 мм рт.ст. і більше).
У
залежності від збереження зорових
функцій
протягом досить тривалого періоду
спостереження (6 місяців і більше)
розрізняють стабілізовану
(якщо функції не погіршуються) і
нестабілізовану
(зорові функції прогресивно падають)
форми глаукоми.
Таким чином, діагноз
первинної придбаної глаукоми містить
у собі 4 ознаки:
форма
глаукоми (критерій
характер скарг, стан кута передньої
камери);
стадія
глаукоми (критерій
стан зорових функцій поля зору і дані
офтальмоскопії);
стан
ВОТ (критерій
добова крива ВОТ);
динаміка
зорових функцій.
Лікування
первинної глаукоми
Вилікувати
первинну глаукому не можна. Мета лікування
нормалізація ВОТ, стабілізація зорових
функцій. Лікування може бути консервативним
і хірургічним. Хворі постійно знаходяться
під диспансерним спостереженням.
Методи лікування
такі:
гіпотензивна
медикаментозна терапія
закапування міотиків (1 %, 2 % чи 3 % пілокарпін
2-3 рази на день), бета-адреноблокаторів
(0,25-0,5 % тімолол, арутимол, оптимол,
бетоптик 1-2 рази на день). Останнім часом
застосовують також препарати з групи
простагландинів
0,005 % розчин латанопросту (ксалатан,
ланотан), траватан, тафлотан
1-2 рази на день. Режим закапування,
препарат для закапування вибирається
під контролем ВОТ в умовах стаціонару.
Призначається 1 чи 2 препарати, не частіше
3 разів на день.
хірургічне
лікування. Якщо триразове закапування
міотиків і 2-кратне
бета-адреноблокаторів не нормалізує
ВОТ, необхідна невідкладна антиглаукоматозная
операція. Вибір виду операції залежить
від типу глаукоми. При закритокутовій
глаукомі з функціональним зіничним
блоком (без гоніосинехій), показана
іридектомія
видалення частини райдужки для
забезпечення виходу камерної вологи з
задньої в передню камеру. Робиться
зверху на 12 годинах у кореня райдужки.
Хірургічні
операції на склеральному синусі
менш травматичні, найбільш патогенетичні:
синусотомія
розкриття зовнішньої стінки синуса;
трабекулотомія
розріз внутрішньої стінки синуса;
синусотрабекулоектомія
видалення частини синуса з трабекулою.
Фістулізуючі
операції призначені для утворення
нового шляху відпливу рідини з передньої
камери під кон’юнктиву. Їхня ефективність
80 %. Недолік
важко дозувати гіпотензивний ефект,
унаслідок чого можлива гіпотонія,
вторинна катаракта.
Для зниження
секреції камерної вологи проводиться
діатермія, кріопексія циліарного тіла.
Лазерна
хірургія: при закритокутовій глаукомі
іридектомія, гоніопластика (термокоагуляція
кореня райдужки з метою укорочення її
тканин і відтягування кореня від кута
передньої камери); при відкритокутовій
глаукомі
лазерна гоніопунктура і трабекулоспазис
(розтягнення трабекули).
Оперативне лікування
ефективне для нормалізації ВОТ, але
нормалізація ВОТ не завжди стабілізує
зорові функції. Дистрофічні зміни
внутрішніх оболонок ока можуть
прогресувати і при нормальному ВОТ.
Тому хворі на глаукому навіть після
нормалізації ВОТ підлягають диспансерному
спостереженню. Двічі на рік їм проводять
курс консервативного лікування для
поліпшення обміну речовин, мікроциркуляції
в тканинах ока.
Якщо
ВОТ дорівнює 24,0-26,0 мм рт.ст. чи різниця
ВОТ правого і лівого ока більш 5 мм
рт.ст., ставиться діагноз
«Підозра
на глаукому«.
Всі особи з підозрою на глаукому
підлягають стаціонарному обстеженню.
В офтальмологічному відділенні
проводяться:
періметрія,
кампиметрія;
добова,
погодинна тонометрія;
еластотонометрія;
тонографія;
навантажувальні,
розвантажувальні проби;
гоніоскопія.
У залежності від
даних обстеження чи виставляється
діагноз «Глаукома» чи знімається
діагноз «Підозра на глаукому».
Соседние файлы в папке офтальмологія
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
Источник
Патогенез
звуження чи закриття щілин трабекул,
Шлеммова каналу внаслідок ендокринних,
судинних захворювань, таких, як
атеросклероз, гіпертонічна хвороба,
цукровий діабет. Кут передньої камери
(при гоніоскопії) не змінений, широкий,
відкритий може бути пігментований.
Клініка.
Як
правило, глаукома двобічна, але в 80%
асиметрична: на одному оці враження
більше, ніж на другому. Виникає і прогресує
повільно, непомітно для хворого. Перші
ознаки
погіршення гостроти зору, утрата поля
зору. Зовні око має нормальний вигляд,
тільки при біомікроскопії можна знайти
дистрофічні зміни райдужки. Кут передньої
камери нормальних розмірів. Може бути
пігментація трабекул. Перший об’єктивний
симптом
спочатку періодичне, а потім постійне
підвищення ВОТ вище 27,0 мм рт.ст.
Типові зміни ДЗН,
що визначаються офтальмоскопічно.
Перший
прояв
зсув судинного пучка до зовнішнього
краю ДЗН. Далі
розширення фізіологічної екскавації
до краю ДЗН із перегином судин. В останній
стадії
збліднення ДЗН до білувато-сірого
кольору, крайова екскавація.
Перші
зміни зорових функцій хворі, як правило
не помічають, їх знаходять тільки при
обстеженні в офтальмолога. Це: зниження
темнової адаптації; збільшення сліпої
плями; поява парацентральних абсолютних
скотом; звуження периферичних меж поля
зору.
Типове
звуження меж поля зору з назальної
сторони і тільки при значній утраті
поля зору починає падати гострота зору,
порушується центральний зір. Без
лікування процес закінчується необерненою,
повною сліпотою (Vis
=
0).
Закритокутова первинна глаукома
Патогенез
блокада, закриття кута передньої камери
коренем райдужки внаслідок переднього
розташування кришталика і функціонального
блоку зіниці (але не зрощення чи зарощення)
чи внаслідок повного прилягання до
кришталика райдужки.
Клініка
закритокутовій глаукоми.
Скарги на райдужні
кола навколо джерела світла, болі в оці,
періодичні головні болі, поява туману
перед оком вранці, після емоційного
напруження. Насторожує часта зміна
окулярів. Нерідко починається з гострого
нападу глаукоми.
Об’єктивно:
ознаки
венозного застою (розширені епісклеральні
вени
симптом «кобри»);
мілка
передня камера;
при
гоніоскопії
вузький чи закритий кут передньої
камери.
При офтальмоскопії,
тонометрії, дослідженні темнової
адаптації, поля зору, гостроти зору ті
ж зміни, що і при відкритокутовій
глаукомі.
Змішана первинна глаукома
При цій формі
глаукоми є ознаки як відкритокутової,
так і закритокутової форм. Діагноз цієї
форми ставиться, в основному, за даними
гоніоскопії, яка показує, що кут передньої
камери частково закритий, а частково
відкритий.
Стадії первинної
глаукоми
1.
Початкова стадія.
Периферичні
границі поля зору нормальні, але є
розширення сліпої плями, парацентральні
скотоми. Визначається зниження темнової
адаптації, офтальмоскопічно
зсув судинного пучка, розширення
фізіологічної екскавації ДЗН.
2. Розвинена стадія.
Звуження
границь поля зору з носової сторони:
воно менше 55 градусів, але більше 15
градусів. На очному дні
крайова екскавація ДЗН.
3. Глибока стадія.
Звуження
поля зору з носової сторони менш 15
градусів, на очному дні
крайова екскавація, атрофія ДЗН.
4. Термінальна
стадія (абсолютна).
Гострота
зору дорівнює 0, на очному дні
повна атрофія ДЗН із крайовою екскавацією.
В залежності від
рівня ВОТ глаукома може бути:
а) з нормальним
тиском (ВОТ не більше 26,0 мм рт.ст.);
б) з
помірно підвищеним тиском (ВОТ
27,0-32,0 мм рт.ст.);
в) з
високим тиском (ВОТ
33,0 мм рт.ст. і більше).
У
залежності від збереження зорових
функцій
протягом досить тривалого періоду
спостереження (6 місяців і більше)
розрізняють стабілізовану
(якщо функції не погіршуються) і
нестабілізовану
(зорові функції прогресивно падають)
форми глаукоми.
Таким чином, діагноз
первинної придбаної глаукоми містить
у собі 4 ознаки:
форма
глаукоми (критерій
характер скарг, стан кута передньої
камери);
стадія
глаукоми (критерій
стан зорових функцій поля зору і дані
офтальмоскопії);
стан
ВОТ (критерій
добова крива ВОТ);
динаміка
зорових функцій.
Лікування
первинної глаукоми
Вилікувати
первинну глаукому не можна. Мета лікування
нормалізація ВОТ, стабілізація зорових
функцій. Лікування може бути консервативним
і хірургічним. Хворі постійно знаходяться
під диспансерним спостереженням.
Методи лікування
такі:
гіпотензивна
медикаментозна терапія
закапування міотиків (1 %, 2 % чи 3 % пілокарпін
2-3 рази на день), бета-адреноблокаторів
(0,25-0,5 % тімолол, арутимол, оптимол,
бетоптик 1-2 рази на день). Останнім часом
застосовують також препарати з групи
простагландинів
0,005 % розчин латанопросту (ксалатан,
ланотан), траватан, тафлотан
1-2 рази на день. Режим закапування,
препарат для закапування вибирається
під контролем ВОТ в умовах стаціонару.
Призначається 1 чи 2 препарати, не частіше
3 разів на день.
хірургічне
лікування. Якщо триразове закапування
міотиків і 2-кратне
бета-адреноблокаторів не нормалізує
ВОТ, необхідна невідкладна антиглаукоматозная
операція. Вибір виду операції залежить
від типу глаукоми. При закритокутовій
глаукомі з функціональним зіничним
блоком (без гоніосинехій), показана
іридектомія
видалення частини райдужки для
забезпечення виходу камерної вологи з
задньої в передню камеру. Робиться
зверху на 12 годинах у кореня райдужки.
Хірургічні
операції на склеральному синусі
менш травматичні, найбільш патогенетичні:
синусотомія
розкриття зовнішньої стінки синуса;
трабекулотомія
розріз внутрішньої стінки синуса;
синусотрабекулоектомія
видалення частини синуса з трабекулою.
Фістулізуючі
операції призначені для утворення
нового шляху відпливу рідини з передньої
камери під кон’юнктиву. Їхня ефективність
80 %. Недолік
важко дозувати гіпотензивний ефект,
унаслідок чого можлива гіпотонія,
вторинна катаракта.
Для зниження
секреції камерної вологи проводиться
діатермія, кріопексія циліарного тіла.
Лазерна
хірургія: при закритокутовій глаукомі
іридектомія, гоніопластика (термокоагуляція
кореня райдужки з метою укорочення її
тканин і відтягування кореня від кута
передньої камери); при відкритокутовій
глаукомі
лазерна гоніопунктура і трабекулоспазис
(розтягнення трабекули).
Оперативне лікування
ефективне для нормалізації ВОТ, але
нормалізація ВОТ не завжди стабілізує
зорові функції. Дистрофічні зміни
внутрішніх оболонок ока можуть
прогресувати і при нормальному ВОТ.
Тому хворі на глаукому навіть після
нормалізації ВОТ підлягають диспансерному
спостереженню. Двічі на рік їм проводять
курс консервативного лікування для
поліпшення обміну речовин, мікроциркуляції
в тканинах ока.
Якщо
ВОТ дорівнює 24,0-26,0 мм рт.ст. чи різниця
ВОТ правого і лівого ока більш 5 мм
рт.ст., ставиться діагноз
«Підозра
на глаукому«.
Всі особи з підозрою на глаукому
підлягають стаціонарному обстеженню.
В офтальмологічному відділенні
проводяться:
періметрія,
кампиметрія;
добова,
погодинна тонометрія;
еластотонометрія;
тонографія;
навантажувальні,
розвантажувальні проби;
гоніоскопія.
У залежності від
даних обстеження чи виставляється
діагноз «Глаукома» чи знімається
діагноз «Підозра на глаукому».
Источник