Вторинна глаукома може виникнути після
Класифікація вторинної глаукоми
Єдиної класифікації вторинної глаукоми немає.
У 1982 р Нестеров дав найбільш повну класифікацію вторинної глаукоми.
- I — увеальна після запальна.
- II — фагогенез (факотопний, факоморфний, фактометричний).
- III — судинна (посттромботична, флебогіпертензіонная).
- IV — травматична (контузіонние, ранова).
- V — дегенеративна (увеальна, при захворюваннях сітківки, гемолітична, гіпертензивна).
[9], [10], [11], [12], [13]
Увеальна послевоспалітельная вторинна глаукома
Увеальна послевоспалітельная вторинна глаукома зустрічається в 50% випадків. Підвищення внутрішньоочного тиску відзначається в результаті запальних процесів судинного тракту і рогівки або після закінчення їх (при кератитах, рецидивних епісклерітах, склеритах і увеитах). Захворювання протікає по типу хронічної відкритокутової глаукоми, коли є поширене ураження дренажної системи ока, або глаукоми, якщо утворюються задні синехії, гоніосинехії, зрощення і зараження зіниці.
Кератоувеальная вторинна глаукома — чисто увеальна, виразка рогівки, кератит (вірусний, сифілітичної етіології) супроводжується залученням судинного тракту. Результат запального захворювання рогівки (більмо) може ускладнитися вторинною глаукомою, утворенням передніх синехій (по зрачковому краю). Крім хутра; га чес кой блокади утла передньої камери і роз’єднання передньої і задньої камер, має значите рефлекторне підвищення внутрішньоочного тиску через постійне роздратування рогівки, яка впаяна в рубець.
Чисто увеальна вторинна глаукома:
- при гострому увеіте може бути підвищення внутрішньоочного тиску в результаті гіперсекреції (20% випадків);
- порушення судинної регуляції через запалення вен (збільшується проникність судин і підвищується внутрішньоочний тиск);
- механічна блокада кута передньої камери ексудатом, набряк трабекул.
Вторинна глаукома може різнитися в результаті увеїту (в результаті утворення гоніосінехій відбуваються зрощення і зрощення зіниці, організація ексудату на трабекулі, розвиток неоваскуляціі в кутку передньої камери).
Особливості увеальной глаукоми — швидке зниження зорових функцій.
Лікування увеальной глаукоми:
- лікування основного захворювання — увеїту;
- мидриатики;
- парез циліарного тіла (розрив синехий знижує вироблення внутрішньоочної рідини);
- гіпотензивна терапія при підвищенні секреції;
- хірургічне лікування (часто на тлі гострого увеїту, перенесеного раніше) в поєднанні з масивною протизапальною терапією;
- якщо є зіничний блок, відбувається бомбаж рогівки, дрібної передньої камери, в цьому випадку обов’язково хірургічне лікування (раніше застосовували трепанацію рогівки).
Факогенная вторинна глаукома
Факотіческая глаукома — при зміщенні кришталика (вивих) в передню камеру і склоподібне тіло. Причина — травми та ін.
Якщо кришталик нодвивіхнут в склоподібне тіло, то екватор його тисне ззаду на рогівку, придавлює її до кута передньої камери. У передній камері екватор кришталика тисне на трабекулу. При змішуванні кришталика в склоподібне тіло в зіниці утворюється грижа склоподібного тіла, яка може ущемити в зіниці, тоді станеться блок. Може бути рідке склоподібне тіло, яке забиває межтрабекулярних щілини. Має значення також рефлекторне підвищення внутрішньоочного тиску: кришталик дратує рогівку і склоподібне тіло, що призводить до рефлекторному фактору. Захворювання протікає по типу глаукоми, і видалення кришталика є обов’язковим.
Факоморфіческая глаукома розвивається при незрілої вікової або травматичної катаракти. Відзначається набухання кришталикових волокон, кришталик збільшується в обсязі, може наступити зіничний блок. При вузькому вугіллі передньої камери розвивається гострий або підгострий напад вторинної глаукоми. Екстракція кришталика може повністю вилікувати хворого від глаукоми.
Факолітіческая глаукома розвивається при старечій перезрілий катаракті у осіб старше 70 років. Внутрішньоочний тиск підвищується до 60-70 мм рт. Ст. Клінічно захворювання нагадує гострий напад глаукоми з вираженим больовим синдромом, гіперемією очного яблука і високим внутрішньоочним тиском. Кришталикові маси проходять крізь капсулу і забивають трабекулярние щілини. Може бути розрив капсули кришталика, волога передньої камери каламутна, молочного кольору. Розрив може відбутися під передньою і під задньою капсулою — розвивається пластичний іридоцикліт.
Судинна глаукома
Поcттромботіческая — при тромбозі вен сітківки. Механізм розвитку глаукоми при цій формі наступний. Тромбоз призводить до ішемії, у відповідь на це утворюються нові судини в сітківці, рогівці, вони забивають кут передньої камери, підвищується внутрішньоочний тиск. Захворювання супроводжується гіфеми. Зір різко падає, може наступити сліпота.
Флебогіпертензівная глаукома виникає в результаті стійкого підвищення тиску в епісклерального венах очі. Причина — стаз крові в передніх циліарного артеріях і вортікозних венах. Це відбувається при тромбозі вортікозних вен при здавленні верхньої порожнистої вени, при злоякісному екзофтальмі, пухлинах орбіти. Так як поле зору зазвичай дорівнює нулю, все лікування спрямоване на збереження очі. Зазвичай вдаються до хірургічного втручання. Ефект незначний. У ранніх стадіях тромбозу ефективна тотальна лазерокоагуляция сітківки.
Травматична глаукома
Травматична глаукома ускладнює перебіг травм в 20% випадків.
Особливості:
- розвивається у молоді;
- ділиться на ранову, іонізовану, опікову, хімічну, хірургічну.
Причини підвищення внутрішньоочного тиску неоднакові в різних випадках; внутріочні геморагії (гифема, гемофтальм), травматична рецесія кута передньої камери, блокада дренажної системи ока змістився кришталиком або продуктами його розпаду. При хімічному і радіаційному пошкодженні уражаються епі- і інтрасклеральное судини.
Глаукома виникає в різні терміни після травми, іноді через кілька років.
Ранева глаукома
Може розвинутися травматична катаракта, травматичний іридоцикліт або вростання епітелію по ходу каналу зорового нерва. Профілактика вторинної посттравматичної глаукоми — ретельна хірургічна обробка.
Контузиальна глаукома
Змінюється положення кришталика, спостерігається компресія кута передньої камери. Вона може бути обумовлена появою гіфеми і травматичного мидриаза. Виражений нервово-судинний фактор (перші три дні після контузії мидриатики не призначаються). Лікування контузіонние глаукоми — постільний режим, знеболювання, седативні, десенсибілізуючі препарати. При зміщення кришталика його видаляють. При стійкому мідріаз накладають кисет на рогівку,
[14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21], [22]
Опікова глаукома
Внутрішньоочний тиск може підвищуватися в перші години за рахунок гіперпродукції внутрішньоочної рідини. Післяопікових глаукома з’являється через 1,5-3 місяці за рахунок рубцевого процесу в кутку передньої камери. У гострому періоді проводиться гіпотензивну лікування, призначається гімнастика зіниці, ставляться п’явки на уражену сторону. В подальшому показані реконструктивні операції.
[23], [24], [25], [26], [27]
Післяопераційна глаукома
Розцінюється як ускладнення після операції на очному яблуці і орбіті. Може бути тимчасове і постійне підвищення внутрішньоочного тиску. Найчастіше Післяоперац інша глаукома розвивається після екстракції катаракти (афакічна глаукома), кератопластики, операцій, виконуваних при відшаруванні сітківки. Післяопераційна глаукома може бути як відкрито-, так і закритокутовій. Іноді вторинна злоякісна глаукома виникає з вітреохрусталіковим блоком.
Глаукома афакіческой очі
Глаукома афакіческой очі зустрічається в 24%. Причиною є випадання склоподібного тіла. Зіничний блок (на 2-3-му тижні після екстракції) обумовлений обмеженням грижі склоподібного тіла і секундарной мембраною, згуртованою зі склоподібним тілом. При клініці гострого нападу глаукоми можна чекати не більше 12 ч. Якщо внутрішньоочний тиск не знижується, роблять і ектомія. Якщо і після цього немає успіху, отже, вже сформувалися гоніосинехії (периферичні). При вітреохрусталіковом блоці роблять вітректомію. При обмеженні рогівки в рані на момент екстракції відбувається фільтрація рани, камери не відновлюються; утворюються гоніосинехії, вростання епітелію. Показано застосування химотрипсина.
Дегенеративна глаукома
Увеальна глаукома — при увеопатіях, іридоциклітах, синдромі Фукса і т. Д. При захворюваннях сітківки розвивається глаукома, що ускладнює перебіг ретинопатії (діабетична). Причина: дистрофічний процес в кутку передньої камери; рубцювання рогівки і кута передньої камери при гіпертрофічній ретинопатії, відшаруванні сітківки, первинному амілоїдозі, пігментного дистрофії сітківки, прогресуючою міопатії.
Гемолітична глаукома — при великих внутрішньоочних крововиливах продукти розсмоктування крові викликають дистрофію в трабекулі.
Гіпертензивна глаукома — симпатична гіпертензія при ендокринної патології призводить до дистрофічних змін і до глаукоми.
Ірідокорнеальний ендотеліальний синдром проявляється неповноцінністю заднього епітелію рогівки, атрофією мембрани на структурах кута передньої камери і передньої поверхні райдужки. Ці мембрани складаються з клітин заднього епітелію рогівки і десцеметоподобной оболонки. Рубцеве скорочення мембрани призводить до часткової облітерації кута передньої камери, деформації та зміщення зіниці, розтягування райдужки і утворення в ній щілин і отворів. Порушується відтік внутрішньоочної вологи з ока, і підвищується внутрішньоочний тиск. Зазвичай уражається тільки одне око.
[28], [29], [30], [31], [32], [33], [34]
Неопластична глаукома
Неопластичних глаукома виникає як ускладнення внутрішньоочних або орбітальних утворень. Вона з’являється при внутрішньоочних пухлинах: меланобластома рогівки і циліарного тіла, пухлинах власне судинної оболонки, ретинобластоме. Внутрішньоочний тиск підвищується при II-III стадії пухлини, коли відбуваються блокада кута передньої камери, відкладення продуктів розпаду пухлинної тканини в трабекулярном фільтрі і утворення гоніосінехій.
Найчастіше і швидше глаукома розвивається при пухлинах в кутку передньої камери. Якщо пухлина знаходиться у заднього полюса ока, відбуваються зміщення вперед ірідохрусталіковой діафрагми і розвиток вторинної глаукоми (по типу гострого нападу глаукоми).
При пухлинах орбіти глаукома виникає як наслідок підвищення тиску в орбітальних, внутрішньоочних і епісклерального венах або прямого тиску вмісту орбіти на очне яблуко.
Для діагностики пухлинних процесів очі застосовуються додаткові методи: ехографія, діафакоскопія, обгрунтування диференційованих.
Якщо діагноз все-таки не ясний, зір падає до нулі, є підозра на пухлину, то краще за очі видалити.
Источник
Вторинна глаукома — це явище, при якому спостерігається тривале і стійке підвищення внутрішньоочного тиску, що приводить в свою чергу до інших симптомів. Виникнути вторинна глаукома може внаслідок запального процесу, що у оболонці ока, перенесеної травми або контузії ока, росту пухлини всередині ока, патології кришталика та інших причин.
Найчастіше вторинна глаукома може виникнути з більмами рогівки. Така глаукома може розвинутися в будь-якому віці і досить часто закінчується сліпотою (до 75 випадків зі ста).
Принципи лікування вторинної глаукоми
Лікування вторинної глаукоми полягає в розширенні зіниці, зниженні внутрішньоочного тиску, усунення запального процесу, скорочення продукції внутрішньоочної рідини, а також залежить від того, з якої причини підвищилося внутрішньоочний тиск. Для введення використовують одно-двох-відсотковий розчин пілокарпіну гідрохлориду, крім цього, препарати тимололу малеату (проксодолол (0,25% -0,5%), тімоптік або офтан тимолол (обидва препарати в дозі: 0,25% -0,5 %) та інші); комбіновані препарати (тимпа, фотіл); діакарб показаний два-три рази на добу всередину (доза: 0,125-0,25 г). Якщо дане лікування ефекту не дає, то потрібно хірургічне втручання.
{LikeAndRead}
Глаукома при запаленні циліарного тіла очі або райдужної оболонки
Спочатку лікують основне захворювання. При гострій стадії, особливо, якщо утворюються задні зрощування, пацієнтам призначають аплікації з розчином адреналіну гідрохлориду (0,1%) або ж один раз на день водять під кон’юнктиву розчин адреналіну по 0,25 мл.
Для розширення зіниці використовують наступні мидриатики: розчин мезатону (1%), скополамина гідробромід (0,25% розчин), одновідсотковий розчин гоматропина гідроброміду. Для місцевого застосування призначають кортикостероїдні засоби: розчин дексаметазону (0,1%), гідрокортизон (0,5-2,5%-ва суспензія), краплі «Софрадекс», розчин преднізолону (0,3%).
Для зниження тиску застосовують діакарб два-три рази на день по 0,125-0,25 р. Якщо тиск не знижується, а медикаментозне лікування ефекту не дає, то показано оперативне втручання.
Вторинна глаукома з порушеннями кровообігу в очних судинах, судинах очниці, а також при крововиливах всередині ока
На першому етапі проводять терапію основного захворювання. Якщо в райдужці відсутні новостворені судини, то призначають міотичні засоби. Якщо ж нові судини є, то вводять розчини оптімола, клофеліну, адреналіну і кортикостероїдів. Також призначають засоби, які сприяють розсмоктуванню крововиливів (геморагії): для внутрішньом’язового введення — склоподібне тіло і лідаза, місцево вводять тривідсотковий розчин калію йодиду або розчин лідазу (0,1%).
Лікувати медикаментами вторинну глаукому, яка з’явилася після травми і в області ока відбулися зміни, які ускладнюють рух внутрішньоочної рідини, практично марно. Нормалізувати тиск в малій частці випадків можуть міотичні засоби. Препарати типу диакарб, тобто які знижують вироблення внутрішньоочної рідини, мають тільки тимчасову дію. Тому в такому випадку показано хірургічне втручання.
Застосовують мікрохірургічні операції, які обгрунтовані патогенезом. Вибір оперативного втручання залежить від патогенезу, тобто від причини, по якій відбулося підвищення внутрішньоочного тиску. Якщо в передній камері є рубцеві зрощення (вони перешкоджають відтоку рідини), то виробляють її реконструкцію. Якщо причина в патології кришталика (вивих в склоподібному тілі, підвивих), то його видаляють, використовуючи мікрохірургічні методи, наприклад, ленсктомію або факоемульсифікацію. Вітректомію (задня закритого типу, передня) роблять при вітреальную блоці, при Ангулярний формі або інших показані антиглаукоматозні операції (фістулізірующіе, ірідосклеректомія, ірідоціклоретрація). Якщо підвищення тиску сталося з кількох причин, то проводиться комбіноване оперативне втручання.
{/LikeAndRead}
Источник
х
Весь контент iLive перевіряється медичними експертами, щоб забезпечити максимально можливу точність і відповідність фактам.
У нас є строгі правила щодо вибору джерел інформації та ми посилаємося тільки на авторитетні сайти, академічні дослідницькі інститути і, по можливості, доведені медичні дослідження. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження.
Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.
Медичний експерт статті
Офтальмолог, хірург-окулопластік
Вроджена глаукома — генетично детермінована (первинна вроджена глаукома), може бути викликана захворюваннями або травмами плода в період ембріонального розвитку або в процесі пологів.
Підвищений внутрішньоочний тиск у дитини може бути виявлено при народженні, розвинутися в перші тижні, місяці, але іноді і через кілька років після народження.
[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10]
Причини вродженої глаукоми
Вроджену глаукому класифікують на первинну, поєднану і вторинну. Залежно від віку дитини розрізняють ранню вроджену глаукому, яка виникає в перші три роки життя, інфантильну і ювенильную глаукому, яка проявляється пізніше, в дитячому або юнацькому віці.
Первинна рання вроджена глаукома діагностується в 80% випадків вродженої глаукоми. Чаші захворювання проявляється на першому році життя дитини.
Як правило, уражаються обидва ока, але в різному ступені. У хлопчиків зустрічається частіше, ніж у дівчаток. Захворювання пов’язане зі спадковістю. За розвиток очі відповідають певні гени, мутація, включаючи глаукому і інші генетичні дефекти. Але у дітей можуть спостерігатися і спорадичні випадки, які не мають спадкової схильності до розвитку вродженої глаукоми.
Підвищення внутрішньоочного тиску викликано порушенням формування кута передньої камери і трабекулярної мережі при внутрішньоутробному розвитку, тому у таких дітей порушується відтік водянистої вологи, що сприяє внутрішньоочного тиску.
Залежно від рівня внутрішньоочного тиску рано чи пізно, т. Е. Протягом тижнів, місяців і навіть років, розвиваються глаукомного ураження. Механізм їх розвитку такої ж, як у дорослих, але у дітей спостерігається збільшення розмірів очних яблук, обумовлене більшою розтяжністю склери.
Розтягування схильна також рогівка, що може призводити до невеликих розривів, які викликають помутніння рогівки. Це може пройти при зниженні внутрішньоочного тиску. В результаті ураження зорового нерва або помутніння рогівки у дітей з вродженою глаукомою спостерігаються порушення зору.
[11], [12], [13]
Дитяча глаукома, або інфантильна вроджена глаукома
Інфантильна вроджена глаукома виникає у віці 3-10 років. Причина підвищення внутрішньоочного тиску в основному та ж, що при вродженій глаукомі. Однак це відбувається пізніше, так як кут передньої камери більш сформований, ніж при вродженій глаукомі, відтік водянистої вологи нормальний, тому внутрішньоочний тиск може бути нормальним протягом перших років життя і тільки пізніше почне поступово підвищуватися.
Є деякі клінічні відмінності інфантильною вродженої глаукоми від первинної вродженої глаукоми. Рогівка та очне яблуко нормальних розмірів, відсутні такі симптоми, як сльозотеча, світлобоязнь і помутніння рогівки. Цей тип глаукоми діагностується при звичайному обстеженні або коли дитина обстежується прицільно в зв’язку з наявністю глаукоми в роду. У деяких дітей глаукома супроводжується порушеннями зору і страбізмом (косоокістю). Даний тип глаукоми часто є спадковим захворюванням. При підвищенні внутрішньоочного тиску при дитячій глаукомі відбуваються ті ж зміни, що у дорослих хворих глаукомою: екскавація диска зорового нерва і звуження полів зору. Розміри і глибина екскавації диска можуть зменшуватися при нормалізації внутрішньоочного тиску. Як правило, діти мають нормальний кровообіг, тому прогноз їх захворювання сприятливий за умови повернення внутрішньоочного тиску до нормальних показників.
[14], [15], [16], [17]
Ювенильная глаукома
При ювенільної глаукомі підвищення внутрішньоочного тиску відбувається в старшому дитячому або юнацькому віці, часто є спадковим і поєднується з міопією. Підвищення внутрішньоочного тиску обумовлено недорозвиненням кута передньої камери і трабекулярної тканини. Симптоми захворювання і методи лікування такі ж, як і при відкритокутовій первинної глаукомі у дорослих пацієнтів.
Слід зазначити, що діти можуть страждати і іншими формами глаукоми, наприклад вторинної глаукомою в результаті травми або запалення.
Поєднана вроджена глаукома
Поєднана вроджена глаукома має багато спільного з первинної вродженої глаукомою. Вона розвивається внаслідок недорозвинення кута передньої камери і дренажної системи ока. Вроджена глаукома часто поєднується з микрокорнеа, ангідрит, синдромами Морфана і Маркезаіі, а також з синдромами, викликаними внутрішньоутробним інфікуванням вірусом краснухи.
[18], [19], [20], [21], [22], [23], [24]
Вторинна вроджена глаукома
Причинами вторинної вродженої глаукоми є травми і увеїти, ретинобластоми, ювенільний ксантогранулема, внутріочні крововиливи. При ретинобластома і фіброплазія виникають закритокутова глаукома і зміщення допереду ірідохрусталіковой діафрагми. При ювенільної ксантогранулеме в райдужці відколюється жовтуватий пігмент.
Діагностика вродженої глаукоми
Діагноз вродженої глаукоми можна запідозрити при наявності у дітей специфічних ознак і симптомів.
Перш за все, це збільшені в розмірах очі. Нерідко відзначаються інтенсивне сльозотеча, світлобоязнь, гіперемія склери.
Обстеження у новонароджених і дітей молодшого віку проводити складніше, ніж у дорослих. Якщо є підозра на глаукому, необхідна повна діагностика під загальною анестезією. Слід виміряти внутрішньоочний тиск, провести обстеження всіх відділів ока, зокрема диска зорового нерва. Для первинної вродженої глаукоми характерні поглиблення передньої камери і атрофія райдужки. Екскавація диска зорового нерва розвивається швидко, але спочатку вона оборотна і зменшується при зниженні всередині очного тиску. У пізній стадії хвороби ока і особливо рогівка збільшена в розмірах, рогівковий лімб розтягнутий, рогівка каламутна, проросла судинами, в подальшому може утворитися перфорує виразка рогівки.
[25], [26], [27], [28], [29], [30], [31], [32]
Лікування вродженої глаукоми
Лікування вродженої глаукоми визначається тяжкістю захворювання. При помірно вираженому захворюванні терапію можна почати зі зниження внутрішньоочного тиску очними краплями. Але лікування вродженої глаукоми лікарськими засобами малоефективно. З метою зниження внутрішньоочного тиску потрібне проведення хірургічної операції.
Прогнози задовільні тільки при своєчасно проведеній хірургічній операції. Якщо операція проведена в початковій стадії хвороби, зір протягом життя зберігається у 75% хворих і тільки у 15-20% пізно прооперованих хворих.
Источник
